"Горіховий дім": відкрити бізнес, щоб не просити грошей на соціальні ініціативи

Засновник "Горіхового дому" Юрій Лопатинський підійшов до проекту ґрунтовно. Він почав із дослідження стану безпритульності у Львові за допомогою організації "Народна допомога". "Ми хотіли бути корисними для суспільства, тому спочатку, приблизно два роки, намагалися зрозуміти, на кому сфокусуватися", — ділиться він. Аналіз засвідчив, що допомоги потребують саме жінки у кризовому стані, які опинилися на вулиці чи могли туди потрапити. На той час Львів брав участь у проекті щодо обміну досвідом із голландцями. Вони зацікавилися та погодилися профінансувати проект. Голландська організація The toonig fo tining надала 65 тис. євро для реконструкції будинку, де мали проживати жінки.

Дім під горіхом

Наданих грошей вистачило лише на внутрішній ремонт, але будинок відкрився у серпні 2010 року, саме тоді з"явилася і перша його мешканка. Загалом будинок міг вмістити 12 жінок. Досвід переймали від голландців, поляків, американців. У домі працювала волонтер із США. "Ми пробували зробити так, щоб жінки, які до нас потрапляють, робили певні кроки самостійно. Ми були переконані, що людина цінує свої досягнення, лише коли це її власні досягнення. Ми користуємося принципом давати вудку, а не рибу", — говорить Юрій.

У 2016 році будинок, наданий в оренду монастирем, у "Горіхового дому" забрали, оскільки територію викупив готельний комплекс. Організатори подалися до Львівської міської ради, щоб орендувати нове приміщення. Врешті, після кількох спроб, міськрада проголосувала за надання в оренду на 15 років будинку колишньої санепідемслужби.

За оцінками "Горіхового дому", реконструкція будинку обійдеться у 3,7 млн грн, з яких 1 млн грн отримали у межах конкурсу "Помагатор".

Поки триває реконструкція, жінки у будинку не живуть, але отримують психологічну та інформаційну підтримку. За потреби вони можуть розраховувати на допомогу з харчуванням. Розроблена програма, яка дозволить жінці у кризі за 6 місяців соціалізуватися та отримати необхідні навички для майбутньої кар"єри. Для цього працює психолог (індивідуальні розмови та групові заняття) та є курс професійної інтеграції. "Ми пропонуємо навчання, щоб стати кухарем чи офіціантом", — говорить підприємець.

Видео: Эмма Солдатова

З хобі — до пекарні

У 2011 році на день народження "Горіхового дому" Юрій Лопатинський вирішив спекти пиріг з ревенем для команди і вихованиць. "Ми хотіли, щоб жінки уміти святкувати, бо це частина життя. Я дома спік цей пляцок і приніс для них", — згадує Юрій.

Пізніше він приготував кантучіні, які готові були купувати знайомі з кав"ярень. Так випічка, яка була хобі Юрія, стала основою для заробітку "Горіхового дому". Спершу засновник пекарні планував, що більшість процесів організовуватимуть мешканки будинку, проте згодом зрозумів, що для стабільного бізнесу потрібні професіонали. "Жінки не могли виконувати певний функціонал завжди однаково і завжди якісно. Замовник очікував від нас якості та гарантії", — ділиться директор. Проте вихованкам дають можливість виконувати нескладну роботу, а також навчатися, щоб стати конкурентоспроможними на ринку.

У 2012 році отримали грант від австрійського уряду. Проект називався "Створення місця професійної інтеграції для соціально виключених жінок". "Ми обґрунтували ідею того, що жінки, які приходять до нас, повинні вчитися навичкам, щоб бути конкурентоспроможними на ринку праці", — говорить Юрій. У бюджеті було передбачено закупівлю обладнання та адаптацію приміщення на 8,5 тис. євро. Частина цього обладнання працює й досі.

"Щоб комусь допомогти, не треба гучних проектів. Достатньо дати можливість конкретному безпритульному постійно працювати",— Юрій Лопатинський, "Горіховий дім"

Перший контракт був на постачання 20 кілограмів кантучіні щовівторка для "Фастфудсистем" по 55 грн/кг.

Перше приміщення пекарні мало лише 24 кв. м, і воно ж було складом. Через велику кількість горіхів, якими була фактично засипана одна зі стін кімнати, хтось пожартував, що це горіховий дім. Спочатку тільки пекарня мала називатися "Горіховий дім", а пізніше назва перейшла і на соціальний заклад, і на організацію.

"У нас жінки почуваються захищеними, як горішок у шкаралупці. До того ж обидва будинки стоять під горіхами", — сміється директор.

На сьогодні "Горіховий дім" має власну їдальню, де за гроші чи безкоштовно вихованки можуть харчуватися. Також є кав"ярня на вул. Хуторівка, 35а, і у Центрі Шептицького. 40% прибутку компанія спрямовує на допомогу жінкам у кризі.

Також "Горіховий дім" доставляє печиво у приватні садочки, мають попередню домовленість із приватною школою ThinkGlobal, постачають обіди в ІТ-компанію "Інтеліаст".

Ще один напрям розвитку — кейтеринг. Торік компанія організувала харчування до приїзду президента Австрії, а цьогоріч — до святкування 25-річчя компанії SoftServe.

У чому стійкість бізнес-рішення?

Існування Центру інтегральної опіки для жінок, які перебувають у кризових ситуаціях, забезпечує пекарня, де жінки, які тимчасово проживають у Центрі, печуть печиво. Крім продажу печива дохід генерують кейтеринг і кафе.

Відкрити бізнес, щоб не просити грошей

Основне завдання пекарні "Горіховий дім", за словами власника, — це отримання доходу, що зміг би забезпечити соціальний заклад. Від 2011 року гроші на зарплати персоналу доводилося шукати через інші проекти. Грантодавці готові були профінансувати ремонт будинку чи обладнання, але не зарплату. Просити не хотіли. "У 2014 році у нас стався прорив, коли пекарня почала генерувати достатньо грошей, щоб утримувати жіночий центр", — згадує Юрій. Проте зараз ситуація змінилася, оскільки чималої суми потребує реконструкція будинку.

Починали проект чотири людини, зараз працюють майже 50. Приблизно 10 жінок за час проекту працювали у пекарні на різних посадах. "Були випадки, коли ми виганяли наших вихованок, бо крали. Ми працюємо як справжній бізнес, тому не можемо тримати когось заради зарплати. Так, наш бізнес достатньо лояльний і ми даємо кілька шансів, більше, ніж хтось би давав, але якщо в результаті людина не працює, то йде", — пояснює Юрій.

Також "Горіховому дому" постійно допомагають на добровільних засадах. Це дизайнер, фотографи. А зараз у пекарні працює відомий європейський кухар Поль Вандергоф, що погодився продумати здорову і збалансовану кухню для кав"ярень "Горіхового дому".

Компанія пропагує здорове поводження із сировиною, за можливості використовує екологічне пакування. У дитячі садки постачає їжу без пакування, у кав"ярні замінили одноразові стаканчики на кераміку. Також "Горіховий дім" проводить роздільне збирання сміття, біля центру Шептицьокого смітники поділені на скло, пластик та органіку.

Серед планів "Горіхового дому" — розширення мережі закладів харчування і кейтеринг. "Ми поки що не вийдемо за межі західного регіону, тому що це прив"язка до кухні. Але з печивом ми хотіли би розширитися по всій Україні. Ми зацікавлені у співпраці з такими нішевими магазинами, як Wine & Food, або виконувати замовлення через сайт і доставляти будь-куди", — ділиться підприємець.

Источник