В центре внимания
GSM-сигнализация: производство и поставки
09:45 Компания «Феникс Контакт РУС» приглашает на вебинар «Новинки продукции Phoenix Contact INTERFACE»
07:45 «ГлобалТест» получает свидетельство на датчики серии PS2011
05:44 Honeywell Forge for Industrial — новое слово в управлении эффективностью
03:37 Новая линейка радарных уровнемеров OPTIWAVE

Погляд двох: Як українці та українки спримайють корупцію

19.11.2018 11:55

Сьогодні корупція залишається однією з найважливіших проблем, яка стримує суспільний та економічний розвиток в Україні. З тим, що корупція є важливою проблемою, погодилася і більшість опитаних дослідження Програми розвитку ООН "Корупція очима жінок і чоловіків": 58 % жінок і 52% чоловіків. Більше того чоловіки і жінки демонстрували абсолютно однакові оцінки у критичному ставленні до успіхів уряду у подоланні корупції — це більше 80% респондентів, вони також були однаково зневірені в оцінці можливостей пересічних громадян впливати на реальні зміни в цій ситуації. Корупція вже настільки глибоко увійшла в повсякденне життя громадян, що у ставленні суспільства до цієї проблеми існує певний консенсус. Але сферою де дійсно проявляються відмінності між жінками та чоловіками, є рівень обізнаності щодо корупції.

Жінки вважають себе менш поінформованими щодо рівня корупції, органів, які мають опікуватися питаннями корупції й протидіяти їй, та результатів діяльності цих органів.

Міжнародний аналіз показує, що такі гендерні нерівності у власних оцінках поінформованості щодо корупції, властиві для всього регіону Східної Європи. І деякі дослідники пов'язують це саме із впливом традиційних соціальних ролей, які визначають менший інтерес жінок до питань політичної діяльності, оскільки вони більше цікавляться сімейними зобов'язаннями та приватним життям.

Якщо говорити про політичне представництво, то жінки дуже рідко представлені як в парламенті, так і в органах державного управління. Серед народних депутатів ВРУ — 12,3 % жінок, міністрів уряду — 16,6% жінок, обраних голів ОТГ — 14% жінок. Але якщо подивитися на цю статистику з корупційної перспективи, то очевидно, що таке недопредставництво жінок може бути пов'язане з такою формою корупції як деспотизм, тобто перевага певних родичів, друзів при призначенні на важливі посаді. те можна нехдувати і роллю соціальних стереотипів, які впливають на представництво жінок у політиці. Так за результатами досліджень, більше половини опитаних громадян висловлювалися про те, що українці скептично ставляться до жінок в політиці. Вони вважають, що сімейні зобов'язання, зовсім не лишатимуть часу жінкам на політичну діяльність. І взагалі, жінки цікавляться політикою менше ніж чоловіки. Якщо ж мова йде про побутову корупцію — то тут також виявляються певні відмінності в особистому досвіді жінок і чоловіків:

- 67% опитаних вважають, що політичні партії з більшою вірогідністю висуватимуть чоловіків серед кандидатів на вибори;

- 55% переконані, що сімейні зобов'язання не залишатимуть жінкам часу на політичну діяльність;

- 53% вважають, що українці менше схильні голосувати за жіночі кандидатури;

- 42% переконані, що жінки менше цікавляться політикою ніж чоловіки.

Частка жінок і чоловіків, які зіткнулися з неформальними практиками при взаємодії з правоохоронними органами, представниками судової системи та освіти:

- 15% чоловіків і 9% жінок — зізналися, що використовували особисті зв'язки, знайомства для вирішення питань, отримання переваг або більш високих оцінок у системі освіти.

- 26% чоловіків та 18% жінок зіштовхнулися зі значними додатковими неофіційними витратами в системі вищої освіти.

- 10% чоловіків і 23% жінок отримували пропозиції від посередників щодо надання послуг з пришвидшення вирішення судової справи.

- 20% чоловіків і 10% жінок зіштовхувалися з пропозиціями/натяками/вимогами грошових винагород або подарунків від суддів чи працівників суду.

- 15% чоловіків і 2% жінок стикалися з вимогами хабарів від працівників правоохоронних органів.

- 11% чоловіків і 2% жінок використовували особисті знайомства для вирішення питань у суді.

Можна з усією очевидністю говорити про те, що жінки більше вразливі до негативних наслідків корупції у всіх сферах. Це пов'язано з рядом причин:

1. Традиційні соціальні ролі в нашому суспільстві проголошують, що саме жінки мають нести відповідальність за організацію побуту домогосподарств, за піклування про неповнолітніх дітей тощо. Через це жінки значно рідше залежні від безперешкодного доступу до суспільних послуг. Більш того, дослідження показують, що жінки сприймають відсутність таких послуг або їх низьку якість вже як складову корупції, оскільки пов'язують це з неналежним виконанням повноважень і зловживанням довіри владою на місцевому рівні.

2. Крім того, в певні періоди власного життя, жінки мають специфічні медичні потреби пов'язані з плануванням вагітності, народженням дитини, доглядом за дитиною в перші місяці її життя. Тут вони стають дуже вразливими до корупції з боку медичних працівників. І за результатами дослідження випливає, що ці не офіційні платежі за медичні послуги є суттєвими для бюджетів домогосподарств.

3. Жінки також переважають серед вразливих верств населення. Відомо, що в середньому жінки отримують нижчі доходи ніж чоловіки. Це стосується як заробітної плати, так і пенсії. Відповідно, жінки більш залежні від соціальних гарантій, які пропонує їм держава: субсидії, соціальні допомоги тощо.

4. Жінки і дівчата частіше зіштовхуються з гендерно зумовленими формами корупції (сексуальними домаганнями).

Зважаючи на такі відмінності в особистому досвіді, можна припустити, що жінки і чоловіки обиратимуть різні стратегії протидії корупції. Щоб з'ясувати це питання, були опитані активісти, працівники антикорупційних об'єднань, рухів і організацій в Україні. І результати дослідження показали, що чоловіки демонструють більшу особисту готовність до активної протидії корупції. Вони наголошують, що потрібно збільшувати покарання та посилювати відповідальність за корупційні дії. З іншого боку, жінки частіше говорять про важливість еволюційного підходу: про виховання цінностей у нового покоління, про те, що починати треба з себе, а вже потім карати інших. Більшість з опитаних активістів погодилися, що гендерні підходи мають враховуватися в антикорупційній діяльності.

Причини та мотиви, які спонукають до антикорупційної діяльності (було опитано представників 21 антикорупційного об'єднання та організації, які працюють в різних регіонах України):

- 4% чоловіків і 48% жінок більше чутливі до проявів несправедливості у суспільстві;

- 0% чоловіків і 19% жінок більше потерпають від наслідків корупції;

- 19 % чоловіків і 24% жінок більше стикаються з проявами ділової корупції;

- 0% чоловіків і 43% жінок більше стикаються з проявами побутової корупції;

- 57% чоловіків і 10% жінок більше цікавляться політичними та соціально-економічними процесами, які відбуваються в державі;

- 24% чоловіків і 0% жінок вважають антикорупційну діяльність прибутковою та престижною формою зайнятості.

Найбільш ефективним інструментом і забезпечення антикорупційної політики і просування гендерної рівності у суспільстві було визнане гендерно орієнтоване бюджетування. Тобто підхід за яким планування і визначення бюджетних ресурсів передбачає гендерний аналіз. Саме він і визначає, яким чином розподіляються ресурси, якими володіє суспільство, і дозволяє врахувати інтереси всіх представників населення.

Читайте також: Неравные: Как гендерный разрыв создает токсичные рабочие места

Источник

Читайте также