GSM-сигнализация: производство и поставки
23:14 На модернизацию электрических сетей Приморья будет направлено более 3,8 млрд рублей
21:04 Более 1700 км линий электропередачи отремонтирует «Пензаэнерго»
18:54 Около 500 электросетевых объектов получат высокий уровень обслуживания
16:44 Клеммы Phoenix Contact включены в реестр Минпромторга

Чи треба Україні сідати на дієту?

18.09.2019 12:55

Чи треба Україні сідати на дієту?

За даними інституту Health Metrics and Evaluation кожен другий українець у віці від 35 років має зайву вагу. У віці більше 40 років зайву вагу і ожиріння мають вже 60% людей.

Нездорове харчування породжує так звані неінфекційні захворювання, такі як:

  • серцево-судинні захворювання
  • онкологічні захворювання
  • діабет
  • хронічні респіраторні хвороби легень.

Перелічені захворювання відповідають за 86% смертей в Україні, щороку від них помирає майже півмільйона українців. Реальна тривалість життя суттєво менша за очікувану, особливо серед чоловіків.

Чи треба Україні сідати на дієту?
Основні групи факторів, які призводять до виникнення цього типу захворювань:

  • нестача фізичної активності
  • споживання алкоголю
  • паління
  • неправильне харчування.

За даними вже згаданого вище Інституту (до речі, його засновником є Фонд Білла та Мелінди Гейтс) неправильне харчування займає друге місце у переліку факторів ризику, які призводять до найбільшої кількості смертей та інвалідності — після високого тиску. Дієтичний ризик — це перший у списку поведінковий фактор, тобто він може бути змінений самою людиною, якщо вона прийме рішення перейти на здорове харчування (високий тиск відноситься до метаболічних факторів).

Чи треба Україні сідати на дієту?
Які шляхи пропонують фахівці для вирішення проблеми неправильного харчування? Вони кажуть, що не треба винаходити велосипед, адже основна інформація вже відома, залишається тільки доносити її до людей. Якщо конкретніше, то у Obesity Update 2017 надаються такі основні напрямки дій:

  • Комунікації. Привернення уваги суспільства до проблеми і постійне інформування про шляхи її вирішення.
  • Освіта. Навчання дітей засадам правильного харчування.
  • Маркування харчових продуктів.
  • Робота з закладами громадського харчування.
  • Залучення сучасних засобів комунікацій (соцмедіа, нові технології та ін.).
  • Регулювання реклами, направленої на дітей.

Давайте поглянемо на досвід Великобританії, яка вже давно зрозуміла про необхідність "сісти на дієту". Служба громадського здоров"я Британії оголосила справжню війну піцам, готовим обідам, переробленому м"ясу, солодощам та ряду інших некорисних продуктів.

Англійці замахнулися на майже сакраментальні Fish&Chips та інші нездорові страви не просто так, адже вони підрахували, що ожиріння і пов"язані з ним хвороби щороку обходяться країні (а саме бюджету Служби охорони здоров"я Великобританії, який формується за кошти платників податків) у 6 мільярдів фунтів стерлінгів!

В першу чергу країна поставила стратегічні цілі: британці мають зменшити споживання калорій на 20% до 2024 року. Ця цифра стосується 13 конкретних харчових груп, які відповідають за 20% спожитих калорій. Такі зміни у раціоні мають попередити 35 000 ранніх смертей! Українську статистику щодо смертності від неінфекційних захворювань я надавала у попередньому блозі.

Але це не єдина програма, яка працює в країні. Адже з 2018 року там з"явився податок на цукор, а ще з 2017 року працює програма зі зниження рівня цукру в продуктах, націлена на 9 харчових груп. "Децукризація" країни в першу чергу скерована на дитячу аудиторію, адже якщо зайву вагу та ожиріння серед 4-5-річок мають 23%, то серед дітей 10-11 років — вже 34%.

Чи треба Україні сідати на дієту?
Урядова агенція закликає виробників використовувати більш здорові інгредієнти, а покупців — купувати продукти, що містять меншу кількість калорій. Якщо ці рекомендації не будуть виконані юридичними особами, то Служба громадського здоров"я готова звернутися до уряду і підготувати відповідні законодавчі акти. Агенція активно моніторить зміни — виробників, супермаркети, заклади швидкого харчування і працює індивідуально з тими компаніями, які не демонструють відчутного прогресу.

Також Агенція запустила інформаційну кампанію, в якій закликає дорослих споживати не більше 400 ккал на сніданок і по 600 ккал на обід і вечерю. Це допоможе британцям орієнтуватися при покупці готових страв з ресторанів, кафе, фаст-фудів і супермаркетів, які на даний час складають до 25% усієї спожитої їжі в країні. За даними досліджень, в середньому дорослі британці щодня споживають на 200-300 ккал більше, ніж це необхідно.

Рекомендовані норми на день: для жінок — до 2000 ккал, для чоловіків — до 2500 ккал, для дітей — в залежності від віку (4 роки — до 1300 ккал, хлопці 17-18 років — до 3000 ккал). Хоча діти з зайвою вагою і ожирінням в середньому споживають на 500 ккал більше за ці норми.

Источник

Читайте также